Нотатки гуманофіла

Фіга. Сьогодні я зрозумів, що втомився. Всі ми втомились. Всі бігали туди-сюди, чогось вирішували, робили добро, зло, нічого не робили, і кінець кінцем втомилися. Набігалися. І утворилася між нами тепер у повітрі якась така невидима рідина. Вона робить все оточення таким напруженним. Всі відчуття загострюються, починаєш помічати якісь найдрібніші деталі, що раніше навіть і не мали значення, але зараз стають знаковими. Починаєш сприймати події по-іншому. Шукаєш співчуття від усього світу. Потайки від нього ж(світу) сам себе утішаєш, що залишилося зовсім трошки. От-от і з"явиться світло. І заради нього треба терпіти, треба матюкатися, знову кудись бігти. Знову тігати важілі з Добра на Зло, зі Зла на Добро. І оце втомлене середовище породжує дивні речі. Озирніться навколо. Світ змінився, хоч і не глобально, хоч і ненадовго, але таки змінився. Ми всі змінилися.
Амба.